Леонід Кравчук - український політик, перший Президент незалежної України. Народився 10 січня 1934 року в селі Велика Згурівка на Житомирщині. У 1955 році закінчив факультет історії Київського університету ім. Тараса Шевченка, після чого працював науковим співробітником.

У 1960-х роках Кравчук став одним з провідних діячів Комуністичної партії України. У 1990 році був обраний народним депутатом Верховної Ради УРСР, а вже у липні 1991 року очолив Верховну Раду України.

Під час проведення референдуму про незалежність України у грудні 1991 року Кравчук був одним з провідних прихильників відокремлення від Радянського Союзу. Після проголошення незалежності України 24 серпня 1991 року, Кравчук був обраний першим Президентом країни.

Під час першого терміну Кравчук зосередився на зміцненні державності України та проведенні економічних реформ. У 1994 році він був переобраний на другий термін, проте після критики за його політику відбулися протести, які завершилися революцією на Граніті в 1991 році.

У 1994 році Кравчук пішов у відставку з посади Президента та став науковим співробітником. Він також був активним учасником політичного життя України та займав ряд посад у Верховній Раді та уряді.

Сьогодні Леонід Кравчук є одним з провідних діячів української політики та громадського життя. Він є автором численних наукових праць та публікацій з історії України та політики.